- винятково
- Присл. до винятковий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
винятково
Смотреть что такое "винятково" в других словарях:
винятково — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
Акт провозглашения независимости Украины — Акт провозглашения независимости Украины документ, принятый внеочередной сессией Верховного Совета УССР 24 августа 1991 года, которым провозглашена независимость Украины и создание самостоятельного государства Украины. Тем самым было… … Википедия
абсолютизація — ї, ж. Визнання чого небудь безвідносно, винятково значимим, самодостатнім, зведення чого небудь в абсолют; доведення до абсолюту … Український тлумачний словник
біхевіоральний — а, е. Поведінковий. •• Біхевіора/льна медици/на медична спеціальність, заснована значною мірою на інтегруванні результатів дослідження, методів та теорії соціальних наук та більш традиційних біологічних, анатомічних підходів. Біхевіора/льний… … Український тлумачний словник
виємно — присл., заст. Винятково … Український тлумачний словник
високочутливий — а, е. Який надзвичайно чутливий, має винятково високу чутливість … Український тлумачний словник
вузьколітературний — а, е. Що має суто літературний характер; що становить винятково літературний інтерес … Український тлумачний словник
геніальний — а, е. 1) Який є генієм; винятково талановитий, творчо обдарований. 2) Властивий генієві; творчо найдосконаліший … Український тлумачний словник
гіперінфляція — ї, ж. Винятково швидке зростання товарних цін і грошової маси в обігу, що веде до різкого знецінювання грошової одиниці, розладу платіжного обігу … Український тлумачний словник
дерзновенний — а, е. Винятково сміливий … Український тлумачний словник
